Мій хлопчик

Віллу Фріману вже майже сорок років, але він вміло уникав будь-яких зобов'язань та відповідальності у своєму житті. Незважаючи на свої статки, цей заможний англієць ніколи не зв'язував себе узами шлюбу, не мав дітей і навіть не мав постійної роботи. Батько Вілла, відомий композитор різдвяних пісень, заповів йому фінансову безпеку, що дозволило Віллу жити за рахунок відсотків, отриманих від батькових творів. Однак, бажаючи нарешті подорослішати і знайти значущі стосунки, Вілл розробляє план. Він починає відвідувати зустрічі групи підтримки для батьків-одинаків, беручи на себе роль батька з неіснуючим сином. На одній із таких зустрічей він перетинається з Маркусом, дванадцятирічним хлопчиком, сином однієї з одиноких матерів.

У процесі спілкування між Віллом і Маркусом виникає несподіваний зв'язок, що переростає в глибоку і справжню дружбу. Маркус бачить у Віллі співчутливого дорослого, який розуміє його труднощі, пропонує настанови та підтримку. У свою чергу, Вілл починає брати на себе відповідальність і піклуватися про Маркуса, поступово вступаючи на трансформаційний шлях до особистісного зростання.