1973 рік. На одній з римських вулиць зупиняється фургон, і молодого чоловіка, який проходить повз, заштовхують всередину. Юнака привозять у сільський будинок на півдні Італії й оголошують, що відтепер він заручник. Молодий чоловік залишатиметься в ув'язненні доти, доки за нього не заплатять викуп - не багато і не мало, 17 мільйонів доларів. Викрадачі впевнені, що рідні за юнака цю суму легко і швидко викладуть - адже його дід ніхто інший, як великий Джон Пол Гетті, нафтовий магнат і найбагатша людина в історії, статки якого бояться навіть оцінювати: він володіє всіма грошима світу. Але Гетті (Крістофер Пламмер) зовсім не такий простий, як думають злочинці. Примхливий старий і чути нічого не бажає про викрадення онука - та він його і не знає толком. Але головне - він упевнений, що це чисте вимагання, і не готовий витрачати на нього жодного цента. Саме ощадливість і розрахунок зробили його тим, ким він став. Тепер вбита горем мати хлопчика, Гейл, (Мішель Вільямс) намагається умовити діла виплатити терористам викуп і звільнити заручника. Але той і сліз матері не хоче помічати: на будь-які благання він відповідає, що викрадення лише інсценування, затіяне з метою витягнути з нього гроші. Єдиний, хто може допомогти Гейл - колишній агент ЦРУ і нинішній шеф служби безпеки Гетті, Флетчер (Марк Волберг). Його завдання - розслідувати викрадення, але з часом він переходить на бік матері. Тепер він готовий допомагати їй у переговорах зі злочинцями і спробах переконати свого роботодавця виплатити якщо не весь викуп, то хоча б його частину.