Не моргай

Уявіть собі відпочинок на вихідних з найближчими друзями, подалі від міської метушні. Затишний будиночок у лісі, оточений природою та спокоєм. Звучить як мрія, що здійснилася, чи не так? А ось і ні. Для десяти людей, які приїжджають в таке місце, воно виявляється кошмаром, з якого вони не можуть вирватися. Щойно вони заходять до хатини, як помічають, що щось не так. Ніде немає жодних ознак життя. Місце безлюдне, ніби всі просто розчинилися в повітрі. Телефони розряджені, машини порожні, а до найближчого міста кілька годин їзди. Вони в пастці, і вони не самі.

Хтось чи щось спостерігає за ними з тіні, вичікуючи слушного моменту для удару. Один за одним вони починають зникати, без сліду і звуку. Вони не бачать цього, не чують, не можуть зупинити. Все, що вони можуть - це намагатися вижити і сподіватися, що хтось їх знайде. Але що, якщо ніхто ніколи не знайде? Що, якщо вони приречені бути стертими з лиця землі? Що, якщо єдиний вихід - не кліпати?