Художник Джотто мандрує квітучим ландшафтом ренесансної Італії, шукаючи симфонію балансу та автентичності. На своєму шляху Джотто стикається з розмаїттям людських переживань, охоче занурюючись у мінливий, заплутаний гобелен реальності. Ця сфера, радісна чи меланхолійна, сувора чи безтурботна, пульсує потужною сутністю запалу та жаги до існування, що переважає над віковими упередженнями та заборонами.