Мама

Похмурі лісові хащі. Зазвичай там завжди стоїть напівзруйнована, покинута хатина. У такій глушині не видно і не чути ні звірів, ні птахів. Навколо лише нависають вогкі тумани і болота. Пахне затхлістю і нечистотами. Навіть дерева тут нездорові, скошені і сухі. Кажуть, що в таких місцях має мешкати злий, безтілесний дух, якому подобається таке оточення. Можливо, це й правда, але багато людей не вірять у злих духів. В один з таких обшарпаних будинків одного разу заглянула молода пара, жінка і чоловік. Вони прийшли сюди не просто так, щоб випробувати свої нерви. А справа в тому, що в запліснявілій халупі вже п'ять років живуть крихітні дівчатка.

Як їм вдалося вижити на цій покинутій людьми землі - загадка. Втім, що незабаром стає таємницею. Вони - сироти. А ця пара - їхні далекі родичі, які одразу ж хочуть взяти нещасних, зайвих дітей на виховання. Незабаром з'ясовується, що маленькі дівчатка не такі самотні, як здається на перший погляд. У них є містична мама. Вони дійсно спілкуються з нею і бачать її. І вона часто приходить до них, з'являючись з темряви... Сімейній парі доводиться пережити низку нічних кошмарів і незрозумілих жахів. З темряви і мороку лісу з'являється мати дівчаток, яка робить спроби затягнути малят назад у хащі.