Століття тому люди замислювалися над муками, які пережив Ісус Христос. Він дав людству надію, спрямувавши його до спасіння та осмисленого існування. Він дав мудрість праведного життя, але інтерпретації варіювалися залежно від бажання людей по-справжньому осягнути його вчення. Людська психіка залишається загадкою, що приховує думки та наміри. Дехто сприймав його слова як молитву, а дехто відкидав їх.
Ті, хто був незадоволений його красномовством, прагнули завдати йому страждань, щоб підірвати його підтримку і поставити під сумнів його віру в стійкість людства. Ісус добровільно переніс немислимі муки, щоб продемонструвати необхідність і можливість боротьби за свободу. Хоча фізичний біль може бути сильним, страждання, завдані душі, набагато глибші.