Піаніст

Друга світова війна увірвалася в життя талановитого польського музиканта єврейського походження Владека Шпільмана, війна увірвалася доволі безцеремонно - артобстріл Варшави перервав пряму радіотрансляцію його концерту. Прийшовши додому, Владислав застає свою сім'ю - брата, двох сестер і батьків - за зборами: спочатку його рідні хочуть втекти, але почувши в новинах, що Німеччині оголосили війну Англія і Франція, залишаються у Варшаві. Разом із німецькими солдатами, що марширують вулицями європейських міст, у життя людей вторгається і "новий порядок", що передбачає не тільки заборону на відвідування євреями громадських місць та обов'язкове носіння поза домом нарукавної пов'язки із зображенням зірки Давида, а й позбавлення всіх громадянських прав. Багато хто з євреїв, які спочатку терпляче терпіли таке поводження (а серед них і Владислав), не підозрювали, що це тільки "квіточки". Далі пішли приниження, погроми, розстріли ні в чому не винних людей. Серед інших уцілілих варшавських євреїв сім'я Шпільманів опинилася в гетто, життя в якому з кожним днем ставало дедалі жахливішим.
Під час відправки в один із "таборів смерті", Владислав виявився єдиним із сім'ї, хто уникнув цієї долі. Але життя його відтоді перетворилося на постійні поневіряння по конспіративних квартирах і схованках, а сповнене страху бути спійманим і почуттям провини перед втраченими близькими існування втратило б будь-який сенс, якби не музика.