Дзвінки

Кожен з дев'яти коротких епізодів серіалу являє собою серію телефонних розмов. На екрані з'являються субтитри, трохи графіки, і звісно ж людські голоси. Драматичність розмов посилюватиметься саме цими ефектами. Кожен з епізодів забирає глядача в знайомі ситуації.

Проте, за рахунок того, що глядач орієнтується практично тільки на звук, ці ситуації швидко розвиваються в щось неймовірне. Творці цього серіалу доводять на прикладі аудіо формату шоу, що справжній жах це не щось конкретне. Це саме те, що малює наша уява. Різні люди можуть інтерпретувати одну й ту саму річ зовсім іншими способами. Коли людина бачить щось конкретне на екрані, вона розуміє боятися їй цього чи ні, вона дізнається, що це за ситуація. Але в цьому серіалі все не так, адже бачачи лише абстрактні картини і субтитри, людський мозок швидко додумує безодню, що ховається за звичайними ситуаціями.