Я відчуваю, як ти затримуєшся у повітрі

Джом, архітектор, який наглядає за реставрацією історичного будинку на березі річки Пінг, натрапляє на стару скриню, наповнену дивним чином знайомими малюнками. Заінтригований, він не має часу заглибитися в їхній зміст, змушений повертатися до Бангкока, щоб возз'єднатися з коханою. На свій жах, він дізнається, що його партнер заручений з іншою після багатьох років очікування. З розбитим серцем Джом намагається змиритися з цим, скеровуючи свою машину в річку. У холодній темряві віє ароматом свіжої франжипані, і далекий голос вимовляє: "Фо Джом". Раптом Джом прокидається в Чіангмаї 1920-х років і вирушає в несподівану подорож у часі.