Останній кат

Альбер П'єрпоінт неохоче успадковує сімейну професію ката. Спочатку Альбер працював кур'єром, а під час Другої світової війни був завербований британським урядом для допомоги у страті воєнних злочинців. Його швидкий і професійний підхід до страт приносить йому визнання і врешті-решт робить його найпродуктивнішим катом у Великій Британії. Здійснюючи численні повішення, Альберт починає ставити під сумнів моральність та етичність своєї ролі.

Він бореться з емоційним тягарем і наслідками позбавлення життя, навіть якщо це життя засуджених за огидні злочини. Цей внутрішній неспокій впливає на його стосунки, особливо з дружиною Анною. На тлі внутрішньої боротьби Альберт стикається з громадським резонансом і увагою ЗМІ, оскільки в суспільстві зростає опозиція до смертної кари. Він стає суперечливою фігурою, розриваючись між очікуваннями від своєї роботи та зростаючими сумнівами щодо смертної кари.