Транзит

Георг надто чітко розумів неминучість власної загибелі, після входження німецьких військ у Париж. Єдиним варіантом порятунку для нього була втеча в інше місто, тому чоловік вирушив на вокзал, сподіваючись на диво. Виключно завдяки фортуні йому вдалося застрибнути в останній вагон потяга, що прямував до Марселя.
Не знаючи, що робити в новому місті Георг знову скористався везінням. На підлозі вагона йому вдалося знайти рукописи і документи відомого літератора Вейделя, який перед цим добровільно пішов із життя. Ідея видати себе за загиблого здалася ідеальною втікачеві, і невдовзі він уже в образі Вейделя намагався проникнути на корабель, щоб назавжди покинути рідну країну.
Тільки цього разу фортуна вирішила зробити все можливе для ускладнення життя Георгу. Випадкова зустріч із Марі, яка не знає нічого про трагедію з чоловіком, змусила чоловіка залишитися. Самотня жінка потребувала захисту і турботи, вірячи в можливість повернення Вейделя. І Георг вирішив остаточно замінити літератора, почавши допомагати Марі в усьому. Більше його не лякав ризик загибелі, у житті мандрівника з'явилося дещо важливіше і цінніше, ніж спокійне життя далеко від небезпеки.