Одного разу... Моя історія!

За несподіваного повороту подій молодий хлопчик прокидається у своїй кімнаті і виявляє, що його ліжко оточене водою, а двері батьківської спальні відчиняються у безкрайню пустелю. Історія, що розгортається, поступово показує, що він опинився у пастці сну, або, можливо, сну уві сні. Ця подорож сюрреалістичними ландшафтами розгортається з точки зору дитини, перетинаючи межі реальності та уяви. Особливо вражає те, що автентичність фільму виникає з власних слів дитини. Імпровізована оповідь Семюеля Груля кидає виклик нашому розумінню того, що є реальністю, а що - лише сном, змушуючи нас замислитися над розмитими межами між ними.