Залишившись сиротою, Нацуме поневірявся з дитячого притулку до дитячого притулку, з прийомної сім'ї до сім'ї, але так і не знайшов тихої гавані, де зміг би пришвартувати свій самітницький і повний містичних загадок корабель. Де б не з'являвся хлопчисько, там же з'являлися і його моторошні супутники-невидимки, що лякають хлопчину своєю настирливістю і невідомими намірами. Згодом Такаші дізнався, що загальна назва цих сутностей - йокаї і далеко не всі з них небезпечні. Остання поїздка виявилася успішною, і Нацуме нарешті знайшов містечко, де не просто надовго затримався, але навіть пішов до школи, як звичайний підліток. Спочатку будинок померлої бабусі не зустрів його з відчиненими навстіж дверима й ароматом свіжих булочок, адже його околиці виявилися сповненими ордою лютих духів, що ганяються за хлопцем, наче кішки за мишкою.