Безтурботні часи

11-річна Хотару Ічідзьо переїжджає з батьками з японської столиці до відокремленого села, де жителі добре знайомі один з одним, і двері будинків завжди відчинені, створюючи відчуття безпеки, умиротворення і спокою. Однак відсутність сучасних магазинів, клубів розваг і торгових центрів викликає питання. Єдину школу в селі відвідують діти різного віку, і Хотару скоро знаходить нових друзів, які допомагають їй адаптуватися до сільського життя.

Незабаром Хотару розуміє, наскільки цікаво жити тут: купатися в річці, бігати босоніж, залазити на дерева, будувати іглу для інуїтів з її друзями та вирощувати фрукти й овочі. Тут вона знаходить радість у житті та вірних друзів, на яких завжди можна покладатися. Одного разу хлопчики вирішують вирушити на велосипедах у гори, і Ренге висловлює бажання приєднатися, але їй потрібно навчитися їздити без додаткових коліс, а на гористій місцевості такі колеса не стануть у пригоді. Дівчинка починає тренуватися сама, хоча це супроводжується безліччю падінь.